Новачку не потрібно купувати десять різних ETF, щоб мати нормальний портфель. Один широкий фонд уже може містити сотні або навіть тисячі компаній. Другий і третій ETF мають сенс лише тоді, коли додають до портфеля те, чого в ньому справді немає: інший клас активів, регіон або іншу чітко визначену експозицію.
Тому правильне питання звучить не «скільки ETF потрібно купити?», а «що саме кожен наступний ETF додає до мого портфеля?»
Якщо відповіді немає, новий фонд може лише ускладнити портфель і дублювати активи, які ви вже маєте.
Чи може одного ETF бути достатньо
Так, якщо це широкий ETF і він відповідає вашій інвестиційній задачі.
Наприклад, один фонд може відстежувати:
- великий американський індекс;
- розвинені ринки світу;
- глобальний ринок із розвиненими країнами та ринками, що розвиваються;
- широкий ринок облігацій.
У такому ETF уже можуть знаходитися сотні або тисячі окремих цінних паперів.
Інвестор купує одну позицію у брокера, але економічно отримує частку одразу у великій кількості компаній або облігацій.
Саме ця особливість є однією з основних причин популярності ETF серед початківців.
Якщо сама механіка біржових фондів поки незрозуміла, спочатку варто прочитати просте пояснення, що таке ETF і як він працює.
Один ETF не означає одну компанію
Це важлива психологічна різниця.
Людина бачить у брокерському застосунку лише один рядок:
1 ETF.
І їй здається, що портфель недостатньо диверсифікований.
Але всередині одного фонду можуть бути:
- великі технологічні компанії;
- банки;
- виробники товарів;
- медичні компанії;
- промисловість;
- енергетика;
- компанії з різних країн.
Тому кількість рядків у брокерському портфелі нічого не говорить про реальну кількість активів усередині нього.
Коли одного ETF недостатньо
Один фонд може добре вирішувати одну задачу, але не всі.
Наприклад, широкий акційний ETF може давати хорошу диверсифікацію всередині класу акцій.
Але якщо інвестор хоче мати також:
- облігації;
- короткострокову консервативну частину;
- інший клас активів;
одного чисто акційного фонду вже може бути недостатньо.
Тут потрібно розрізняти два поняття:
- диверсифікацію всередині одного класу активів;
- розподіл між різними класами активів.
Приклад: один глобальний акційний ETF
Уявімо новачка, який хоче:
- інвестувати надовго;
- отримати експозицію до великої кількості компаній;
- не вибирати окремі акції;
- не контролювати десять різних фондів.
Один широкий глобальний ETF може вже виконувати цю задачу.
Додавання ще п’яти акційних ETF не обов’язково зробить портфель кращим.
Навпаки, вони можуть просто повторювати значну частину компаній із першого фонду.
Приклад: акційний ETF плюс облігаційний
Інший інвестор хоче, щоб портфель складався не лише з акцій.
Тоді умовна структура може мати:
- один широкий акційний ETF;
- один облігаційний ETF.
Тут другий фонд справді додає нову функцію.
Він не просто дає ще сотню акцій, а додає інший клас активів із іншою поведінкою та ризиками.
Це принципово відрізняється від ситуації, коли людина купує два майже однакові фонди на той самий ринок.
Три ETF теж можуть бути простим портфелем
Наприклад, інвестор свідомо хоче окремо контролювати:
- акції розвинених країн;
- акції ринків, що розвиваються;
- облігації.
Тоді три ETF мають зрозумілу роль.
Для кожного можна одним реченням пояснити, навіщо він потрібен.
Саме це значно важливіше, ніж сама кількість.
А що не так із портфелем із десяти ETF
Нічого, якщо кожен фонд має продуману функцію.
Проблема виникає тоді, коли ETF додаються за принципом:
- цей фонд популярний;
- цей показав хорошу дохідність;
- про цей розповіли на YouTube;
- цей містить технології;
- цей теж має S&P 500;
- цей називається World;
- цей хочу просто «для диверсифікації».
Через деякий час новачок має сім фондів, але не може пояснити, навіщо потрібні п’ять із них.
Більше ETF не означає більше диверсифікації
Припустимо, портфель містить:
- ETF на S&P 500;
- ETF на Nasdaq-100;
- ETF на глобальний ринок;
- ETF на технологічний сектор.
Назви різні.
Але всередині можуть багато разів повторюватися ті самі великі американські компанії.
У результаті інвестор не зменшує концентрацію, а навпаки може непомітно збільшувати її.
Такий ефект детально розібраний у статті про дублювання компаній у різних ETF.
Простий тест перед купівлею другого ETF
Перед покупкою поставте собі питання:
«Що з’явиться в моєму портфелі після цієї покупки, чого там зараз немає?»
Хороші відповіді можуть звучати так:
- додаю облігації;
- додаю ринки, яких немає в основному фонді;
- додаю компанії іншого розміру;
- свідомо збільшую частку певного ринку;
- створюю окрему консервативну частину.
Слабка відповідь:
«Просто хочу ще один хороший ETF».
Чому новачки часто купують занадто багато фондів
Є кілька типових причин.
Страх щось пропустити
Новачок бачить десятки популярних ETF і боїться обрати «не той».
Тому купує одразу багато.
Плутанина між фондом та компанією
Здається, що один ETF — це одна інвестиція, як одна акція.
Насправді широкий ETF уже є готовим кошиком активів.
Погоня за минулою дохідністю
Один фонд добре виріс — його додають.
Потім сильно виріс інший сектор — додають ще один.
Так портфель поступово перетворюється на колекцію минулих переможців.
Бажання зробити портфель «професійним»
Десять тікерів виглядають складніше й серйозніше, ніж один або два.
Але складність сама по собі не є перевагою.
Чи достатньо ETF на S&P 500
Це залежить від мети.
ETF на S&P 500 дає експозицію до великої кількості великих американських компаній.
Але він не є повним глобальним ринком.
У ньому немає окремої повноцінної експозиції до:
- Європи;
- Японії;
- ринків, що розвиваються;
- облігацій;
- інших класів активів.
Якщо інвестор свідомо хоче саме великі компанії США — це одна задача.
Якщо мета — глобальна диверсифікація, потрібно оцінювати ширший індекс або додаткові експозиції.
Чи потрібно купувати два ETF на S&P 500
Для диверсифікації базових компаній — зазвичай ні.
Два фонди, що відстежують той самий індекс, володітимуть практично одним набором акцій.
Наприклад, на Finhub уже розібрано різницю між CSPX, VUAA та SXR8.
Купівля двох різних фондів на один S&P 500 не перетворює 500 компаній на 1000 різних компаній.
Інвестор переважно просто розподіляє одну й ту саму ринкову експозицію між різними фондами або провайдерами.
World ETF теж потрібно перевіряти
Слово World у назві ще не означає «всі компанії світу».
Один індекс може охоплювати лише розвинені країни.
Інший — розвинені країни плюс ринки, що розвиваються.
Третій може мати інші правила відбору.
Тому перед покупкою потрібно подивитися:
- який саме індекс відстежує ETF;
- які країни входять;
- скільки компаній;
- яка частка США;
- чи є emerging markets;
- які найбільші позиції.
Один широкий ETF чи кілька вузьких
Для новачка один широкий фонд часто простіше контролювати.
| Один широкий ETF | Кілька вузьких ETF |
|---|---|
| Простіше зрозуміти | Потрібно розуміти роль кожного |
| Менше операцій | Більше покупок і контролю |
| Простіше поповнювати | Потрібно вирішувати, який фонд докуповувати |
| Менше ризику випадкового overlap | Легше отримати дублювання |
| Менше можливостей змінювати окремі ваги | Більше контролю над структурою |
Тобто складніший портфель дає більше ручного контролю, але разом із ним приносить більше рішень.
Чому простота має цінність
Уявімо два портфелі.
Портфель A:
- 2 зрозумілих ETF;
- чіткі частки;
- регулярне поповнення.
Портфель B:
- 11 ETF;
- частина дублюється;
- деякі позиції займають по 2–3%;
- інвестор постійно вирішує, що купувати цього місяця.
Другий портфель не стає кращим лише через більшу кількість інструментів.
Для довгострокового результату здатність роками дотримуватися зрозумілої стратегії може бути важливішою за складність конструкції.
Що таке core і satellite
Якщо з часом хочеться додати до простого портфеля окрему ідею, існує підхід core-satellite.
Core — основна широка частина портфеля.
Наприклад, глобальний або інший широкий ETF.
Satellite — невелика додаткова позиція.
Це може бути:
- окремий сектор;
- конкретний регіон;
- small cap;
- інша свідома додаткова експозиція.
Перевага такого підходу в тому, що експерименти не змушують перебудовувати весь портфель.
Але новачку satellite взагалі не обов’язковий
Не потрібно додавати тематичний ETF лише тому, що портфель із одного широкого фонду здається нудним.
Інвестування не повинно бути розвагою.
Якщо один або два фонди вже повністю вирішують поставлену фінансову задачу, додатковий ETF може не принести жодної практичної користі.
Скільки ETF потрібно при невеликій сумі
Чим менший регулярний внесок, тим більш важливо не ускладнювати структуру.
Припустимо, інвестор вкладає €100.
Якщо він має 10 ETF і намагається підтримувати однакові частки, умовно кожному потрібно спрямувати лише €10.
Виникають проблеми:
- ціна повної частки може бути вищою;
- брокер може не підтримувати дробові ETF;
- операцій стає багато;
- комісії можуть сильніше впливати на результат.
Саме тому невеликий портфель часто виграє від простої структури.
Чи потрібно мати ETF у різних валютах
Не заради самої кількості валют.
Валюта торгів ETF і реальна валютна експозиція активів — не одне й те саме.
Наприклад, фонд на американські компанії може торгуватися в EUR, але компанії всередині від цього не стають європейськими.
Тому купівля одного ETF у USD і другого схожого ETF у EUR не обов’язково створює валютну диверсифікацію.
Чи потрібно купувати фонди різних компаній
Наприклад, один ETF від Vanguard, другий від iShares, третій від іншої керуючої компанії.
Сам по собі різний бренд не створює нових базових активів.
Якщо два фонди відстежують той самий індекс, їхні портфелі будуть дуже схожими.
Провайдера варто оцінювати разом із:
- структурою фонду;
- доміцилем;
- розміром;
- витратами;
- tracking difference;
- ліквідністю.
Що перевірити перед додаванням кожного нового ETF
- Який індекс? Що фонд реально відстежує?
- Які країни? Чи вони вже є в портфелі?
- Які компанії? Чи не дублюються найбільші позиції?
- Які сектори? Чи не збільшується випадково концентрація?
- Яка функція? Навіщо цей ETF потрібен?
- Яка вага? Чи буде позиція достатньо значущою?
- Які витрати? TER, spread і комісія брокера.
Як шукати ETF у брокера
Коли структура вже визначена, можна переходити до конкретних інструментів.
Наприклад, у каталозі Freedom24 доступний широкий вибір ETF на міжнародних ринках. Але велика кількість доступних фондів не означає, що їх потрібно купувати багато.
Перед операцією перевіряйте:
- ISIN;
- повну назву фонду;
- біржу;
- валюту торгів;
- Accumulating або Distributing;
- KID;
- комісію;
- доступність конкретного ETF для вашого типу акаунта.
Особливо уважно з американськими та європейськими ETF
Один і той самий індекс може бути представлений різними фондами.
Для роздрібного інвестора через європейську брокерську інфраструктуру часто важливими є UCITS ETF із необхідною документацією.
Тому не варто просто копіювати тікер із американського відео або форуму й купувати перший результат у пошуку.
Краще шукати відповідний фонд за індексом, ISIN та юридичною структурою.
Окремо це питання розібрано у матеріалі про UCITS ETF та їхню роль для українського інвестора.
Коли додавання другого ETF має сенс
Другий ETF може бути логічним, якщо він:
- додає облігації до акційного портфеля;
- додає ринок, якого немає в першому фонді;
- свідомо змінює географічну структуру;
- додає інший сегмент компаній;
- вирішує конкретну портфельну задачу.
Коли другий ETF, ймовірно, зайвий
Варто зупинитися й перевірити склад, якщо:
- обидва фонди відстежують майже один і той самий індекс;
- Top Holdings практично однакові;
- країни та сектори майже не відрізняються;
- ви не можете пояснити функцію другого фонду;
- єдина причина покупки — хороша минула дохідність.
Коли портфель із кількох ETF стає складним
Ознаки:
- ви вже не пам’ятаєте, який фонд навіщо купували;
- важко визначити реальну частку США, Європи або технологій;
- потрібна таблиця лише для того, щоб вирішити, куди внести наступні €100;
- ребалансування займає багато часу;
- дрібні позиції майже не впливають на результат.
У такій ситуації більше фондів може давати не більше диверсифікації, а більше адміністративної роботи.
Чи потрібно продавати зайві ETF
Не автоматично.
Якщо портфель уже сформований і ви виявили дублювання, спочатку потрібно оцінити:
- розмір позицій;
- витрати на продаж;
- податкові наслідки;
- чи можна просто перестати докуповувати зайвий фонд.
Іноді достатньо спрямовувати нові внески лише в основну структуру й поступово зменшувати відносну вагу непотрібної позиції.
Проста схема мислення для новачка
Перед першою покупкою не починайте зі списку тікерів.
Почніть із трьох кроків.
Крок 1. Що я хочу отримати?
Наприклад:
- глобальні акції;
- лише великі компанії США;
- акції плюс облігації.
Крок 2. Чи може один ETF уже це зробити?
Якщо так — немає необхідності додавати інші фонди лише заради кількості.
Крок 3. Що змінить наступний ETF?
Якщо він не додає нічого принципово нового, можливо, він вам просто не потрібен.
Приклад простого портфеля без конкретних рекомендацій
Умовний новачок хоче лише глобальну експозицію до акцій.
Його структура може складатися з одного широкого глобального ETF.
Інший новачок хоче:
- акції для довгострокового зростання;
- окрему менш волатильну частину.
Тоді він може розглядати:
- широкий акційний ETF;
- відповідний його задачі облігаційний інструмент.
Третій хоче самостійно контролювати розвинені та emerging markets.
У нього структура може містити більше фондів.
Усі три портфелі можуть бути логічними, хоча кількість ETF у них різна.
Немає магічного числа ETF
Не існує правила:
- 1 ETF — мало;
- 3 ETF — правильно;
- 10 ETF — професійно.
Диверсифікація залежить від того, що знаходиться всередині фондів.
Один широкий ETF може бути значно диверсифікованішим за п’ять вузьких секторних фондів.
Типові помилки новачків
Купувати кілька фондів на один індекс
Це зазвичай не створює нової диверсифікації базових активів.
Купувати ETF лише через його назву
World, Global, Technology або Dividend ще не пояснюють повну структуру фонду.
Плутати кількість фондів із кількістю компаній
Один ETF може містити більше компаній, ніж десять вузьких ETF разом.
Робити занадто дрібні позиції
ETF із вагою 1–2% може майже не змінювати поведінку портфеля, але потребувати окремого контролю.
Додавати фонд після сильного росту
Хороша минула дохідність не пояснює, навіщо актив потрібен вашому портфелю.
Копіювати чужий портфель повністю
Людина в інтернеті може мати інший горизонт, дохід, ризик-профіль і фінансові цілі.
Чек-лист перед купівлею нового ETF
- Яку функцію фонд виконуватиме?
- Який індекс він відстежує?
- Скільки активів знаходиться всередині?
- Які найбільші компанії?
- Які країни та сектори?
- Чи маю я вже ці активи через інший ETF?
- Чи змінює фонд реальну структуру портфеля?
- Якою буде його цільова частка?
- Чи виправдовує користь додаткову складність?
- Чи можу я пояснити його роль одним реченням?
Поширені запитання
Чи достатньо одного ETF для новачка?
Може бути достатньо, якщо фонд широко диверсифікований і відповідає вашій інвестиційній задачі. Один вузький секторний ETF, навпаки, може давати дуже концентровану експозицію.
Скільки ETF потрібно мати в портфелі?
Універсальної кількості немає. Важливіше, які активи знаходяться всередині фондів і яку функцію виконує кожен із них.
Чи краще мати два ETF замість одного?
Лише якщо другий фонд додає потрібну вам експозицію або інший клас активів. Два схожі фонди можуть просто дублювати один одного.
Чи потрібно купувати кілька ETF на S&P 500?
Для диверсифікації компаній це зазвичай не потрібно, оскільки фонди на один індекс володіють практично тим самим набором акцій.
Один глобальний ETF може бути портфелем?
Для інвестора, якому потрібна саме широка глобальна акційна експозиція, один відповідний фонд може виконувати цю функцію. Але він не обов’язково вирішує задачі, для яких потрібні інші класи активів.
Чи потрібно новачку купувати технологічний ETF?
Не обов’язково. Спочатку потрібно перевірити, яку частку технологічних компаній уже містить основний фонд і чи потрібне вам додаткове збільшення цього сектору.
Чи багато ETF зменшують ризик?
Не автоматично. Якщо фонди містять ті самі компанії або сектори, кількість позицій зростає, а реальна диверсифікація майже не змінюється.
Коли варто додавати новий ETF?
Коли ви можете чітко пояснити, яку нову функцію, ринок або клас активів він додає до існуючої структури.
Висновок
Новачку не потрібно збирати колекцію ETF. Потрібно побудувати зрозумілий портфель.
Один широкий ETF уже може дати експозицію до сотень або тисяч цінних паперів. Другий або третій фонд потрібні лише тоді, коли вони вирішують конкретну задачу.
Кількість ETF сама по собі не є показником диверсифікації.
Один глобальний фонд може бути значно ширшим за кілька секторних ETF, які володіють одними й тими самими великими компаніями.
Тому перед кожною новою покупкою варто поставити одне просте питання:
«Що саме цей ETF додає до того, що я вже маю?»
Якщо відповідь чітка — фонд може мати місце в портфелі. Якщо ні — можливо, простіший портфель буде не гіршим, а навіть зручнішим для довгострокового інвестування.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною фінансовою або інвестиційною рекомендацією. ETF та інші біржові інструменти можуть як зростати, так і знижуватися в ціні. Перед покупкою перевіряйте офіційну документацію фонду, його склад, ризики та витрати.
Деякі посилання в матеріалі можуть бути партнерськими. Finhub може отримати винагороду, якщо користувач скористається таким посиланням. Це не впливає на зміст і висновки матеріалу.
